Арфами радісно заграло,
Голосно обізвалися гаї,
Весною серденько підпало,
Зігріло почуття мої.
Полились думи нескінченні,
Мов кораблі у морі йдуть,
Тривають битви жисточенні,
Там сміх і плач лише будуть.
І гляну я на це все скоса,
Жайворон як золотий летить,
І випала ранняя вже роса,
І дзвіночок дзеленчить.
Любая моя,
Милая моя,
Чи засмучена ти ходиш,
Чи налита щасям вкрай,
Там за нивами кликоче,
Ти єдиний в мене рай.
