Лиш вона
Лиш вона, розуміє мене завжди,
Лиш вона, кожен день зі мною,
Лиш вона, завжди присутня в моєму сні,
Її очі, немов корабля дальні вогні.
Наскільки довго я не розумів її?
Чому блукав у цьому океані?
Невже знайшов я вихід, що на дні,
Таївся немов бджілка у тюльпані.
Вона завжди була зі мною щира,
Така прозора,чиста як вода,
Очима дуже гарно так водила,
Такою ніжною, привітною була.
Та серденько раптово захворіло,
Хвилини йшли, кінчалося життя,
І лиш останній дотик губ її невинних,
Залишився навіки у моїх думках.
