день , ніч, усе минає
закінчуються сльози , втихає біль
і порожнеча серце наповняє
як привид втрачених надій
минає все, минаєм ми, нас міняють,
міняються обличчя, дати дні,
втрачаєм... без жалю нас втрачають,
сьогодні щастя - завтра спогади сумні
як фенікс з попелу знову ми встаємо,
і знову віримо, літаємо торкаючись ледь-ледь землі,
...та в котре падаєм, вкотре на коліна ми стаємо,
розбиті та поранені, на жаль - живі...
І це пройде, усе минає, нічого не минає просто так...