Щоразу їдучи в рідні краї тішуся, краєвидом любуюся наживо,
Нарву оберемок і додому собі, згадаю безтурботне дитинство.
Рідний отчий дім, річку, плес, те село, де колись малими ганяли,
Абрикосовий сад, дині та кавуни, якими зазвичай об'їдались.
П-в:
На горбі, край села волошки сині розцвітають
Наші діти тепер пелюстки у волосся вплітають.
Неймовірна краса рідного українського вбрання
І віночок з польових квітів, на голівоньку одітий.
Стара глиняна хата стоїть до цих пір, де татусь народився і виріс.
Серед густющих лісів і широких ланів розташовані Бабинці милі.
Там босоніж малими пасли корів і схід сонця щоранку стрічали,
Де польові квіти, делікатні, як діти, у найкращі роки цвітом буяли.
13.09.2016
