Коли мої думки витали в небутті
І вже думав що кінець мій вже близький,
Та ось в житті моїм з’явилась ти
І світ став, мов квіт троянди, чарівний.
Як зрозумів, що ти мені не є байдужа,
Як перший раз почув слова із уст твоїх,
Я зрозумів, що незбагненно хочу дуже
Бути з тобою... Стрічати захід сонця, й схід
Побачивши єдиний раз твою красу безмежну,
Це була мить яку чекав усе життя.
До тебе потрібно ставитись бережно,
Інакше знову я паду у небуття...
І гори золота, всі царства й океани,
Усе б віддав за усмішку твою.
Нехай це знають навіть фараони,
Хай знає увесь світ що... я тебе люблю"
