Чарівна кава
Як темна ніч чарівна чорна кава,
знову збудила мої почуття,
підступна пам’ять знову нагадала,
кохання до нестями й забуття.
Так випадково, за горнятком кави,
ми познайомились в кав’ярні серед дня,
так ніби один одного шукали,
хоча й зайшли у ту кав’ярню навмання.
Спокуслива й зваблива чорна кава,
для спраглих губ й зневірених сердець,
все навкруги немов зачарувала,
для двох лишивши в тій кав’ярні острівець.
Я потопав в її очах бездонних,
враз охопили якісь дивні почуття,
вона була для мене як Мадонна,
вмить закохався до нестями й забуття.
Наче у сні ми йшли, щось говорили,
просто блукали містом навмання,
в інших кав’ярнях знову каву пили,
й ніч захопила нас, не вистачило дня.
Чаклунська ніч, зваблива чорна кава,
нас познайомила і розвела,
нам незабутні відчуття подарувала,
в країну мрій чарівних завела.
А вранці в нас була прощальна кава,
назавжди розійшлись наші шляхи,
ніч, на яку з тобою ми не мали права,
лишила спогади про скоєні гріхи.
Як темна ніч чарівна чорна кава,
знову збудила мої почуття,
підступна пам’ять знову нагадала,
кохання до нестями й забуття.
