жінка з видрою на руках і короткою зачіскою
раптовий вечір
брудні берци на рецепсії
та лиш один незайманий номер - непарний
як передбачення.
дальше - більше:
саме в такі ночі затамовуєш дихання двічі,
одначасно
наче на Голгофу раптом
поцілунок в квадраті
перший і останній рафтинг
ра ху ва ти
секунди до ранку
прощатись і тримати за руку
як останню реінкарнацію
повертатись на рідну станцію
*
тепер вона прозова прозорість
липка орхідея
і твій улюблений алкоголь
ти знову тамуєш ним присмак тієї
самої солі,
тих самих її русизмів
ту віру в старі повір'я, пестливих русалок
і власний здоровий глузд.
