Світ суцільна тьма нема у нім нічого пустота
Є тільки бог єдиний і всецілий що творець,
Суцільне все подумав бог це простота,
Створив і простір й небеса, з нічого появився камінець…
Простори космос зорі неозорі,
Створив планети, і Сатурну дарував кілець,
Створив і землю води ще й прозорі…
І світу дав він свій дивовижний він вінець..
Він сотворив тварин птахів, рослин у просторі…
Так сотворив Адама він як сонця промінець…
Узяв Господь ребро, неначе розчинив у морі..
І сотворив йому дружину неначе щастя то
Вінець
В саду що мав імення рай там все було предивний водограй,
Рослини і тварини, і райських пахощів ще полонини,
Сказав Господь Адаму все твоє вживай.
Тільки ти древа пізнання та й не чіпай.
Та змій в саду тім мешкав і знав усі провини.
Сказав він Єві що жона Адаму,
Не знаєш ти та й Божого плану
Скуштуй цей плід і станеш мов Боги
Пізнаєш і добро і зло нірвану..
Нам Бог заборонив обходити сказав оті пороги.
Та змій так спокусив що піддалась обману..
І ще й Адаму віддала той плід звела з дороги.
Що в результаті всі в смертельному дурману,
Адам будує для життя працюючи пороги,
А жінка берегиня буде без обману
Сказав Господь зійшли ви з райського пуття.
І буде в вас нове тяжке грішне життя.
Нема немає більше до священного вам вороття.
І ви напишете в священній книзі помисли буття..
Господь сховав від тих людей всі райські таємниці,
І янгола поставив із мечем тим полум'яним вогняним,
А змію він сказав на череві будеш ти пересуватись,
І порохом що з нього вся земля єднатись.
Так впали наші предки патріархи,
Святі творіння вище ніж монархи.
