Накотила Осінь ностальгію, звично,
По невикористаним літнім дням,
Святам світлим києво-столичним,
У Радості справним/мудрим поводирям.
Та обіцяє нам Осінь, все як завжди,
Милування очей/душ золотом дерев,
Знищити підлоти усі вражі,
Навіть намір зимових королев!
Вони тихо вночі вже лютують,
Холодом таврують кожний ранок
Марно це: Ностальгія перезимує
І з Весною перейде у Літа танок!
02.09.2016
Липовий Скиток
