Летіла Муза над моїм селом,
Шукала місця, де б їй відпочити,
Постукала вона в моє вікно,
На ніч просилась, щоб її впустити.
Відкрила я, їй відчинила двері,
Не знала, ні, що далі з того буде.
Сказала Муза, що вона мені
Оце добро ніколи не забуде.
І відтоді до мене прилітає,
Думки приносить радісні й сумні,
Своє натхнення Муза присилає,
Цим дякує за доброту мені.
