Інколи доля людини така,
Що з детективом лиш можна зрівняти,
Запросто кине з палацу за ґрати,
Де за життя не дадуть й п'ятака.
Або підійме з низів жебрака,
Дасть йому все, що душа забажає,
Він після пекла прокинеться в раю...
Грається так провидіння рука.