Світлій пам’яті Олега Федотовича Головка
Кременчуцького поета, члена НСПУ, справжнього патріота України
ПРИСВЯЧУЮ
«Умирають майстри,
Залишаючи спогад, як рану…»
Ліна Костенко
Маленьку збірку «кишенькову»
У смутку відкриваю знову
Співця знедоленого краю.
Його автограф розглядаю.
Розкішний почерк, як і вдача,
Широка, сильна і гаряча.
Слова: «Україна одна!»
І що «напівжива» вона.
Мене він взагалі не знав.
У залі якось випадково,
Сів,усміхнувся, тепле слово
І збірку цю подарував,
Що «мироточила» любов’ю.
В еліті не пробилась темній,
Серед проноз і академій…
Та кожен, хто її читав,
І серце й душу віддавав,
А це – дорожче різних премій!
Про нього знала я замало,
Бо ще поезій не читала.
І ось тоді відкрила диво –
Талант глибокий, незрадливий –
Ні слова римі на поталу!
Пішов, найкращий, найщиріший.
Як сонечко, його життя
За горизонт зайшло. А вірші,
Я вірю, прийме Майбуття!
2016
Гарна присвята! Як багато отаких яскравих самородків духу людського невідомі широкому загалу! І Ви правильно кажете, що твори Поета у майбутньому стануть відомі. Треба комусь зібрати його спадщину, впорядкувати та видати...
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
