Так хочеться жити, стрічати ранкові заграви,
В бурхливих річках і потоках купати свій зір,
Кричати птахам, що концерти влаштовують, "браво!",
Лишати свій подив у піках сапфірових гір.
Так хочеться жити, вростати у прожилки неба,
Ловити і вічність, і мудрість у думи-сітки,
Знаходити зачин, не фініш у вицвілих стеблах
І вірити, час має силу підняти квітки.
Так хочеться жити, гойдати легенями втіху,
Любов’ю зшивати посічений злобою мир,
Мозаїку світу складати зі сонця і сміху,
Вдягати у правду, у честь і у зичливість шир.