Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Таня Кириленко: Скло - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ліна Ланська, 24.06.2016 - 14:49
Дзвенить кришталь,Гірчить мигдаль: було... У дзеркалі вже потьмяніло скло. І амальгами металевий блиск Минулого одвічний обеліск. Дзеркала зберігають не одну таємницю. dovgiy, 24.06.2016 - 10:26
Дякую Вам, Таня! Дуже метафорично, глибоко образно, зі своєрідною філософією... Обираю!Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що Ви оцінили.Дякую . Заходьте. Finist, 24.06.2016 - 10:14
Гарно, метафорично, образно, душевно Особливо сподобався перший стовпчик: Ти казав: дзеркала. Я ж хотіла би бути склом, Що крізь нього на світ не спотворено дивляться очі. Поміж теплого зла Незвичайно холодним добром Неулесливим і нелукавим тепер бути хочу. Запрошую познайомитися з моєю поезією-притчею «ВІКНО І ДЗЕРКАЛО» Віри, надії, любові Сергій Єлена Дорофієвська, 24.06.2016 - 09:51
І у просторі тиші моєї тобі стане тихо. Без взаємних атак. В дзеркалах нам не видно себе: ми давно уже звикли... Не можу не обрати - до душі Ваш твір Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, що він Вам сподобався
|
|
|