Підросла моя крихітка-донечка.
Зовсім інша: і вчинки й думки.
А мені, а мені так не хочеться,
Щоб невпинно минали роки…
Пролетіли вони, наче хвилечка,
Ніби зовсім життя не було.
Розправля моя донечка крилечка –
Кришталеве моє джерело!
Прихилюся, мов трави до сонечка,
Поцілунком долоньки зігрію.
Не хвилюйся, ріднесенька Сонечко,
Я тебе захистити зумію.
Присягаюсь, що стану опорою,
(Стану світлом у темряві ночі).
Хоч нерідко буваю суворою –
Лиш тому, щоб не плакали очі.
Гарний вірш Ви написали та й про донечку свою,
Всю Ви душу в нього вклали,щирість й теплоту.
Хай легка буде дорога,доня не зна бід.
Ви для неї хоч і строга - Ангелом завди.
Оксана Пісня відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі!Навзаєм 
Вітаю! Гарний вірш!! Творчих успіхів!
