Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Подорожні любі друзі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергей Дунев, 07.04.2016 - 16:34
Якщо Любов'ю серце жиєІ розливається в окрузі – Журу і смуток хвиля змиє Надёжных и верных попутчиков, Вячеслав! С теплом, С. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Серёжа - порадовал однако тёплым коментарием.Всегда тебе рад. Весеннего радостного настроения, душевных перемен и обновлений. Вячеслав. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і є, Ілея. Дуже тоскно від того, що людство сьогодні творить... Красу треба тримати в чистоті - я сьогодні про це написав єссе.Дякую, що не забуваєте. гостя, 03.04.2016 - 13:52
у Нього стільки любові,що вистачить на всіх подорожніх...тільки б не відверталися...
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден, Наталі. Від нас все залежить. Та сатана не спить - підкидає спокуси і урізноманітнює їх. Слаба ще на сьогодні людина, а без Віри і взагалі приречена грішити, та багаторазово спідкатися на рівному місці... А сатана: "Не вір - ніякої Любові немає, як і щастя - розкажи мені що це таке? Молодець, роби своє чорне діло далі і буде тобі синиця в руці..."Дякую за увагу. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо за підтримку і розуміння. Ми приречені жити в любові, як тільки спідкнемося (вишкіримо по звірячому зуби і накинемося на ближнього), щастю кінець... (і сміх і гріх)... Але сьогодення повне саме таких прикладів свідомої перебудові людей у звірів. І якщо вільно, чи невільно ми з цим згодимося - все, кінець, крапка. Не дай Боже.LubovShemet, 03.04.2016 - 13:17
А радість Божа ні не згасне... в цьому житті у нас надія лише на Бога...Творчих успіхів, Вам!!!
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо - треба триматися саме за Любов - тільки вона і є дійсна розрада і ліки від наших незграбних ходів... А цих граблів порозкидано на шляху - лише наступай... |
|
|