Пітьма вчепилась в горло місту
Зневіра примостилась в кріслі
Нудьга розпалює кальян
і підсипає втоми в чай
У мене знов сімейні драми
В твоїй душі глибокі ями
А в нього замість пісні стогін – тільки не чіпай!
Ти доведи
що мріям не кранти
Збери свої сліди по світу й дуй сюди
Пий
друже мій – не виграти нам бій
Врятуємо ми кволе щастя від біди
Один шепоче – все пропало
А іншому років замало
Але обидва ставлять хрест
і починають все з нуля
Ти вирішив сімейні драми
Засипав він глибокі ями
І з піснею розпочинаю я нове життя!
