Природа - одночасно і актор і критик,
не визнає надмірностей і зайвини.
Так будь і ти - проста, прозора і відкрита.
Перед тобою я ні в чім не завинив.
Я дім продав. Мої мости пішли за димом
у весен рай, де панували почуття.
Нікого навкруги. Лиш ти одна-єдина
і осінь ця тобі сьогодні до лиця.
В краю, де ліс грабовий підпирає небо,
над друзями - трава. І з мармурових плит
за усміхом розгубленим ховають кредо -
життя на цьому світі - наскрізний транзит.
Поезію очей читати ми навчились,
минуле крізь кришталь прозоріє до дна.
П"ємО із келиха одного ніжну щирість,
бо все, що є у мене - лише ти одна.́
