|
Хімія кохання
-Прикрий своє тіло!.. – як часто можна то почути. Іноді ці слова сприймаються з гумором, а іноді і навпаки. – чого це раптом треба ховатися за ганчір’ям, навіть якщо воно коштує немало зарплат бюджетних.
У нас же ніби – свобода та демократія.. а виходить печаль.? Та обурена етика кличе на барикади !
-вони культурні люди, а ведуть себе як у «темні віки»- чутно у відповідь.
-от у наші часи…- і тут починається етична тирада, схожа на доповідь у парламенті по правам феміністок. І завершується приблизно – а зараз бачте, їм байдуже на культурні норми.. .як шльондри одягнуті. Ганьба і все інше.
Тож почну із найголовнішого у цьому опусі.
Нас з «покон вічно» цікавило і приваблювало тіло. Перше-то з природніх потреб, закладених генетично нею, а також із мозкових питань – дослідження н пізнання. Ми для самих себе й досі лишаємося радше марсіянами. Можливо частково у тому і полягає наш саме науковий інтерес до тіла. Що ми не можемо зрозуміти, чому ми саме такі а не якісь інші. Хоча-не факт, що будь ми інші, ми б парилися-чому не такі)
Як писав Лесь Подеревлянський – бути чи не бути, блядські питання зайобують!. Він мав рацію
От і живемо і носимося ми з тілом своїм, як із великою книжкою на давно забутому чи досі незнаному санскриті. А природа тим часом – бере своє.
Так трапилося що у нашому тілі, генах закладена дивна динаміка до множення саме у ті моменти, коли нашому життю може загрожувати небезпека, або маємо чималий стресс. Окрім здається лише – америкосів, китайців та австралійців…
Чи варто боротися з природою, заради збереження і виконання поставлених етичних норм.
Чи навпаки, забити на те, та на всю насолоджуватися цими відчуттями до спраги, та спокуси..
Але етика теж не монотеїстичний правник. Вона теж має багато вже напрямків та відтінків. Дійшло вже навіть до толерантного відношення не лише мультикультуралізму, але і однополості.
Та чи не дивлячись на частини нашого тіла, ми іноді самі того не розуміючи , стимулюємо генетичне бажання до множення, що викликає у нас спрагу до єднання. Тимчасове.
Не дарма ж усі поміркованісти згадують про «темні часи», коли ми могли полювати не лише заради їжі, але і заради множення, або відтворення, подовження. В тому теж була якась частина - первісної простої етики. Захоплюй владарюй. Не дарма чоловік який мав багато жінок, був володарем.
Це потім треба було ще показувати свою військову вправність. Та співати дівчатам під вікнами.
Ось до чого призвела етика. Ми навіть боїмося іноді сказати людині що вона нам просто небайдужа, бо якщо почуємо у відповідь – нєт, то небо впаде нам на голову і ми відчуємо собі печаль.
Тож, що якщо звичка приховувати окремі частини тіла, є нічим іншим, як етичною типу вимогою від тих, хто просто боїться відкритості, тож мають комплекс який розповсюдила на інших.
При цьому створивши загальну думку, що інакше відкритість впливатиме на демографію та соціально-економіний добробут держави і нації.
А насправді то лише страх перед своєю природною потребою, яка закладена у нас генетично. Бо ми є усі рівні, і маємо дві статі, частини якої розділені у кожному із нас.
Тож ніякої насправді етичної потреби тут не існує. Визначаються лише загальні механізми регулювання людських потреб для нормального життя. Але чи усі того дотримуються насправді?.. ми часто бачимо, що чим більше вигадується законів, та вноситься поправок – тим більше люди їх порушують.
Сьогодні як раніше часто діє принцип прямого нищення нації, шляхом вбивства чоловічого населення, вважаючи тим самим що знищать гени того роду, при тому лишають жіноче населення, щоб розміняти його чужим. Але тим самим створюють у подальшому собі великі проблеми.
Де-які нації, навпаки роблять нищення інших, шляхом змішування із своїми недорозвиненими генами, тим самим намагаються стерти генетичну пам'ять наступним поколінням.
Тому закладені природою потреби, є лише стандартними механізмами найнижчої ступені у житті. Ця хімічна потреба і необхідність має бути нами зрозуміла та досягнута . хімія кохання, це є найвища наука, яку не вигадають ніколи, бо то є найголовніша людська наснага для життя.
Природа просто і по дитячому сприймає наші де-які емоційні вияви, як сигнали до подовження. Тому у нас іноді виникає непереборне бажання до іншої особи. Яке у свою чергу іноді вимикає логіку та здоровий глузд, які можуть вчасно підказати нам, що це лише спрага тимчасова.
Помилкове кохання, або пристрасть по дружбі. Такі напрями часто люди звикли називати так або інакше, пояснюючи ними те, що вже відбулося. Даючи тим самим етиці шлях до втілення своїх амбіцій. Хоча насправді все можна зрозуміти і пояснити простими прикладами. Окрім звісно кохання.
Бо воно існує, поки існує життя у нашому вимірі та інших.
......
То питання виникло цілком справедливо. Можливо у темні так звані часи ми були більш простими а тому більш відвертими.. коли люди виставляють себе наче звірів у зоопарках та при цьому влаштовують етичний цирк із спец ефектами.
Потреба ж у відтворенні викликає часом просту залежність, яка виходить у ніби то такому ж простому задоволенні фізіологічних потреб і це помилково порівнюють з життєво необхідними на кожен день речами які потребує наш організм. Потреба в оргазмі не виникла природно. У людини на те закладений своєрідний механізм. Поки ми живемо у цьому вимірі, ми майже цілком залежимо від свого тіла. Ми змушені ніби коритися потребам статі у деяких аспектах життя нашого.
І страшилка що ніби тіло братиме все-одно верх, лише для тих кому просто не хочеться або замало духу, щоб зрозуміти можливості тіла.
Та наше тіло, дане природою не є рекламним проспектом, як і в’язницею. Кожен вирішує сам, яким тортурам чи яким можливостям піддати своє тіло. Не дарма радянська приказка звучала приблизно так – у здоровому тілі, здоровий дух. Бо відверто кажучи, відсутність статевого частого життя, не є проблемою здоров’я. ми можемо як жити ним, так і поратися вільно без своєчасних потреб. Головне ж зрозуміти персонально для себе оце і не перейматися потребами виключно статевими.
Як зазначав не всім відомий австрійський лікар Самюїл Ганеманн, кращий спосіб лікування це поступово зменшувати дозування. Чим менше ви себе вводите у залежність до своїх жахів, тим сильніше і розумніше стаєте самі. І прийде час ви побачите що можете вправно спростовувати вже не свої а сторонні міфи про залежність. Бо ви то самі пережили, то кому як не вам знати краще.
Тож будьмо сильні, атож розумні, атож привабливі. Виключно у платонічному значенні цього слова.
ID:
638838
Рубрика: Інше
дата надходження: 26.01.2016 19:18:18
© дата внесення змiн: 29.01.2016 15:05:20
автор: Велес Є
Вкажіть причину вашої скарги
|
