Я знаю інше про голодомор –
Не все так однозначно, однобоке.
Так, голод був, був лютий мор.
Не ворон ворона клював у око.
Жер людожер живих людей,
Жаднюга був до плоті – до людської.
Це був годованець ідей.
Він і тепер те саме з людом коїть.
Це владопристрасть, владокапітал –
Мерзота у зневазі до «низотних».
«Низотні!» «Верхніх» – хто їх обирав?
Хто дарував їм владні квоти?
Зберіться з духом. Очі підведіть.
Сусід сусідові погляньте в очі.
Собі відкрийте білий світ
Без табунів повладити охочих.
Голодомор… Не покривлю – про голод чув.
Так, голод був. Моя вмирала мама.
В шкірянці «розкуркулити» прибув
Уповноважений з бригадою, з возами.
Сусіде, бука! Що ти наробив?!
Писав доноси – «Злісні куркулихи…» –
Вони – на лободі, на пиріжках з кропив!..
Хоч як хотів – не взяв на душу гріх,
І, випадково, врятував від лиха
Бабусю з мамою… бука-сусід!
Бо ж той, в шкірянці, з розумом дружив:
Привіз пшона і гречки вже опухлим.
В РСЧА* матусин брат служив –
Донос сусіда виявився тухлим.
Голодомор… Такий він, не такий? –
Був голод, і вмирала мама.
Від смерті рятував її – «чужий!..»
І нас сьогодні «свій» штовхає в ями.
*РСЧА – робітничо-селянська Червона армія
