Знову ніч, знову згадую день,
Місяці і рік, знайомі тратуари,
На репіт поставлю перелік пісень,
Які лиш про тебе нагадують.
Знов дістану із шафи юлюблений светр,
І відчую у ньому твій запах,
Зима так скоро, а осінь позаду
Не залишить свого аромату.
Замерзнуть руки в стареньких перчатках,
Які зігрівали так палко,
Коли від кохання твого було жарко,
І навіть при -30 щоранку.
Улітку всі мліють від спеки і сонця,
А я мліла від тебе.
Здавалось, що то чергова небезпека,
Але я ні про що не жалію.
На пошту надходять від тебе листи,
Про зміну паролю в контакті.
Та я ні свої, ні чужі мости,
Не буду з тобою латати.
От і день, знову день,
Ти до мене у сни не приходиш.
То блукаєш у темряві соц.мереж,
То зітреш номери з телефону.
І без меж,без усяких вагань,
Набереш мене знов, заговориш.
А у відповідь чуєш - прощай,
Все не те, світ змінився навколо.
