І як мені серед тих людей ужитися
Не убитися/не розбитися
І навчитися
Не втрачати мурашки між пальцями
Гусячі шкіру на колінах
Коли ти – проходиш
Я бігтиму за тобою кілометрами
І земля триста раз прокрутиться
Перш ніж моя книжка
Попаде тобі на очі
/на стіл
Випаде листопадом.
Читай її хоч щоночі
І шукай у рядках натяки себе
Ескізи ранків з трояндами
Розбиті шибки за гратами
Шукай
Все одно не знайдеш
Бо нема ж тебе
Дві чашки із чаєм
Тарілка з гранатами
Поцілунки, і снігом сипало
І в книжці є це все
Лиш, як змісту на першій сторінці
Нема тебе
Бо нема ж тебе.
Як нема тридцятого лютого.
