Плаче Україна моя гарна,
Черешнями спілими в саду,
Плаче Україна моя рідна,
Сльози витру льоном на вітру.
Не плач найвродливіша на світі,
Посміхнися ворогу в лице,
Червоною маківкою зрання,
І налитим колосом в степах.
І хай розплетуться твої коси,
Колосом заквітчані у синь,
Довгі коси вплетені волошки,
Жовті соняхи по килимах.
Ластівкою розлітаються весело,
По вкраїнських всміхнених полях.
Посміхайся, мила Україно,
Тобі жити в вічному раю,
Ти багата радістю в оселі,
Чути твою пісню у степу,
Слухаю я казку, солод мови,
Заколише тихо, мов дитя,
З маминою піснею в колисці,
Чиста зародилася душа.
