Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентин Терлецький: Вони - ВІРШ

logo
Валентин Терлецький: Вони - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Вони

Валентин Терлецький :: Вони
Їх більше двадцяти - 
отих 
         хто й зараз через мене плаче
Я не скажу 
що я усіх любив
Бувало всяке наче
І що таке – любив?
Чи знає справжню хтось ціну любові?
І як кривавить болісний розрив
як накохався вволю?

Було це ніби вдень
а може ніч на дворі тихо в’яла
І як під кулями слабка мішень
її душа конала
Вона сказала – «Йди…
Забрав у мене все і навіть більше…»
Куди ж іти 
                    коли її сліди
Коханіші за інших?

А друга поруч спить
Всміхається вві сні – мені напевно
Була б дорогоцінною ця мить
але тепер – даремна
Ось інша вже прийшла – 
сюрпризи 
                  втіхи 
                            пестощі 
                                           дарунки
Від насолоди втомлені тіла
Пече від поцілунків
З тією ми п’ємо - 
вино 
          шампанське 
                                віскі 
                                         ром і пиво
Буває 
           напиваємось в гівно
Та ще живі на диво
А інша дістає - 
листи кілометрові мені пише
Я їй казав вже сто разів 
                                          як є:
для мене ти – лиш інша
А до цієї я
навідуюсь
                   коли усі набридли
У неї теж колись була сім’я
І теж згоріли крила

Навіщо все це нам?
Даруючи ілюзію тепла
бодай на мить загоюю цей шрам
від кігтів горя-зла
Їм зрозуміло все
Хоча в очах застигла дика туга – 
«Залиш хоч доторк 
                                  хоч одне слівце 
Хоча б зостанься другом…»
Я б залишив – усім
Та ранком все ж буває так самотньо
І я би теж у них цього просив
але що буде потім?
А потім буде так:
«Забрав у мене все і навіть більше…»
Куди ж тепер іти – хіба в кабак?
Чи може знов до інших?


Одна як тінь зрина
то в середу під ніч 
                                 а то в неділю
А друга каже – це моя вина
що більше їй не вірю
З цією ми давно
хоч іноді зникає на півроку
З тією – як в дорослому кіно
хоча і це морока
А є ж іще руда - 
легка і ніжна
                       як травнева днина
Вона кохає
В неї на руках
сидить моя дитина

Коли настане тьма
в моєму серці та по всьому світі
я закурю
наллю бокал вина
та випаду з орбіти
Всі скажуть – відлетів
Ніхто не знатиме всієї правди
А правда в тім – 
якби усіх любив
тоді не відлітав би
А так – навіщо це?
«Забрав у мене все і навіть більше…»
Ідеш по колу
Замкнене кільце
Всередині лиш тиша
А світ такий тонкий
І від плювків у душі швидше рветься
А хто з нас не плював? 
                                        Й кому жінки
не розтрощили серця?
Страшить не сам фінал
а те 
       що станеться ще до фіналу
Не важить те 
                       скількох ти вполював - 
для Бога це замало
Важливим є лиш те
наскільки визнав власну сіру малість
Без покаяння ти – відро пусте
куди зливають старість
Я вірю що війна 
душі з гріхом веде до перемоги…
Насправді ж я – потворний шмат лайна - 
лежу серед дороги
Ненавиджу себе
«Забрав у мене все і навіть більше…»
Хто любить – найстрашніше прокляне
Що може бути гірше?

Їх більше двадцяти - 
отих 
          хто й зараз через мене плаче
Можливо я нікого не любив
Чому ж тепер… я… плачу?




ID:  606066
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 12.09.2015 00:29:25
© дата внесення змiн: 12.09.2015 00:29:25
автор: Валентин Терлецький

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (360)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

геометрія, 12.09.2015 - 09:41
А ви ще й досі живите? Ви не згоріли від таких пестощів і перелюбств? Життя складне, кохання в нім, та це ж -святе, а не дари ілюзій... 17
 
Ніколь Авілчаду, 12.09.2015 - 08:24
Питання філософське... flo13 umnik
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: