Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Агидель: Покуда молчат Херувимы - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитрий Дробин, 26.10.2015 - 07:55
Херувимам я спать не даю.Почему обо мне не заботясь, Без печали на небе поют, А у нас на земле снова осень. К окна я стою босиком И в других местах тоже босая. Пусть пошлют мужика ко мне в дом. Поедим с ним мы яблок из Рая. Так и смотрят сидят в облаках, Размвшляя о жизни там умно. Херувимы! Давай мужика! Стосковалась за ним Hiroy-Wumen. Ь Леди гАга Владимир Зозуля, 18.09.2015 - 08:04
нет, нет, это не образность, не Ваша образность, чем дальше читал тем больше удивлялся, уж простите за откровенность, Наташа.
ТАИСИЯ, 16.09.2015 - 12:30
Такое суровое жизненное испытание под силу вынести людям - сильными духом и связанными между собою крепкими узами...
Агидель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна ВАМ,Таисия,за небайдужість
Дантес, 16.09.2015 - 09:44
Інженерний розум протестує проти такого імпрессіонізму: ніяк не поєднає ліс з пустинею і морем) І не може зрозуміти, хто в решті решт кого напоїв)Але хміль б"є в голову і права рука тягнеться до аплодисментів) А ліва - за квіточкою Класно, Агі! Агидель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знаєте,Дантесе,мій інженерний розум теж протестує проти такого імпрессіонізму...але поставивши руку на серце,скажу Вам по-секрету-змішувати можна геть усе...наприклад,я можу пити каву і їсти хліб зі смальцем...
|
|
|