Сумна і самотня приходиш з роботи
У середу п’єш – похмілля у суботу
Та інколи тягне на відверту розмову
І сльози знову
А він помічає усіх
окрім тебе
З тобою - на дно
а з іншими – на небо
І хочеться вдавити
втопити
побити
Розлюбити
Від тебе перегар як від «Хенесі»
На прапорі між Кентуккі і Теннессі
дірку пропалила цигаркою
Хочеш бійок зі сварками
І те що хитається на плечах
більше не викликає вже співчуття
А доля годує сніданками -
гострим болем зі шкварками
Мріями порізані душі і вени
У цього покоління зіпсовані гени
Живеш на межі параної і віри -
будиш звіра
І знову по колу минають коханці
Ввечері полюбиш
ненавидиш вранці
Кожному від себе відірвеш частинку
як на ринку
збірка "П`ята пора року" цикл "П`ята пора року"