23 травня в переддень перепоховання праху Тараса
Григоровича Шевченка думалось про минуще і... вічне.
Бо вічна Йому пам'ять в українського народу, якому він
служив, будучи митцем, мислителем, пророком...
Вічне і пам'ять! Ми піщинки у сьому світі, елементарні
часточки цілого – Універсуму, космосу. Роздумам про
окреме і ціле присвячено цей вірш. Читання твору
супроводжується космічною музикою, виконуваною
на терменвоксі – оригінальному електроінструменті,
винайденому Львом Терменом у 1919 році. Читаючи,
слухайте... Враження неймовірне...
Я смертю лиш живу… Та не таю –
Щасливий я в моїй нещасній долі;
А хто боїться смерті і неволі –
Ввійди в вогонь той, котрим я горю.
Микельанджело
Тече пісок, як вічність, поміж пальців –
пливуть хвилини нашого буття…
Ще на землі, а вже космічні п’яльці
волочать нас на край – до забуття.
Хоч нам принадно мить ту зупинити,
щоб побродити в звабах стромовин,
вбираючи красу… Та годі й снити –
безбожник ти чи вірний християнин!
Та все – так брижко, ламко… І відносить
життя по крихтах, мов драгва боліт,
безпечність днів. І знов приходить осінь
непогамовних й неповторних літ.
Мить осяйна... Ні з чим її не сплутать!
Чарівний світ – усе у ньому є…
Чи знайдемо відгадку його суті?..
Про все це тут колядництво моє.
Одно лиш знаєм: на землі ми – гости
вервечкою біжучих пражних днів…
Питання в тім, що впорав для погосту*,
яким вогнем…
для нього
ти згорів.
______
*Тут громада, спільнота.
23.05. 2015
Люблю таке... Ти зміг передати своє бачення , гарне бачення про глибоке... Прекрасна філософія в тебе. Мій віршик проти твого - як маленький простенький роздум
Знав, що оціниш, Оленко! Цей вірш я взяв до книги про одну гарну людини - "ВІДДАНІСТЬ НАУКОВІЙ ІСТИНІ"... Зараз вона знаходиться у редакції і буде випущена у цьому році!
Дякую, Олекса, за чудовий вірш, а, також, за те, що (завдяки Вам) я дізналася про багато цікавого: про дивовижну людину та її , не менш дивовижне, життя, а ще - про вражаючий муз. інструмент, що віднайшла ця людина. Я - в захваті! Щасти Вам!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оооо... Ви мене вразили, Олексію! Перший раз почула про такий інструмент. Після першого куплета - слухала на одному диханню. А потім знову захотілося читати глибину поезії. Забираю до себе ваше творіння душі. Дякую.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Галино! Отримав аванс... Буду старатися оплатить трудами праведними!