Я буду твоїм голосом, твоєю совістю,
Чорною молодістю,
Єдиною, кого ти кохав і втратив.
Я буду твоєю відплатою за сльози,
Я буду твоєю свідомістю, твоїм мучитилем.
Слухай, як ледве дихаєш,
Слухай, як ледве дихаю.
Бачиш, як я прочитую ці молитви:
Як навіжена.
Боже, врятуй мою голову,
Якщо моє серце вщент
Знищене.
Я буду твоєю вічністю,
В криці й в жахах,
Думкою, від якої прокидаються вночі,
Тою, яку шахаються навіть привиди,
Навіть покарані душі.
Я буду відьмою.
Ненавидь мене, мусиш,
Ти ж створив мене!
Зненавидь же мене так сильно,
Щоб я не витримала й зникла
Назавжди.
Я буду твоїм голосом, твоєю совістю,
Чорною молодістю,
Єдиною, кого ти кохав і втратив.
Я буду стояти навколішках і прохати...
Але обіцяй ніколи мені не дати
Повернутися,
Покохати
І писати ці непотрібні вірші.
Слухай, як ледве дихаєш,
Слухай, як ледве дихаю.
