Не писати повістей, романів,
Не читать фантастику в кутку, -
Я лежу в палаті наркоманів, -
Що на голку сяду – у страху.
Бойові хтось залічував рани,
Хтось тили забезпечив собі ж…
Ех ви хлопці мої широмани,
Позлізайте із голки скоріш!
В душу мою сумніви запали,
Голову питаннями свердлять, -
Я лежу в палаті, де ковтали,
Нюхали, кололи все підряд.
Хтось отам проколов свою душу,
Хтось залишився сам серед стін…
Гей ви хлопці, кидайте "морфушу" –
Переходьте на апоморфін!
Незнайомий шизофренік поряд –
Потай няня в нім любов знайшла –
Як не буде грошей, – він говорить –
Перейду на краплі Зіміна.
Хтось отам проколов свою совість,
Хтось у серце вкурив анашу…
Ех ви хлопці, про вас треба повість,
Шкода, я повістей не пишу.
текст оригіналу - http://rupoem.ru/vysotskiy/ne-pisat-mne-povestej.aspx
Мда жах там в палаті наркоманів...Переклад чудовий, аж не вірилося, що так можна зберегти стиль Висоцького в перекладі. Дуже добре вдалося, Олександре!
Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
жах там в палаті наркоманів...Переклад чудовий, аж не вірилося, що так можна зберегти стиль Висоцького в перекладі. Дуже добре вдалося, Олександре! 
то описочка 
