Ти схожа на ремарківських жінок,
Тих,які курять і п*ють кальвадос…
Ти тікаєш від людських чуток,
То в Париж то часом в Лос-Аламос!
Ти тікаєш,бо шукаєш спокою,
А життя між тим лише жорстокий бій…
Скорботна дівчинка з душею високою,
Ти обіймаєш морський прибій!
Викидаєш у нього останній набій,
Який лишала колись для себе…
Бо сміливим достатньо мрій,
Бо сміливим скоряється небо!
