Досить з нас горя і крові,
Болем просякнутих сліз.
Ангел на крилах любові
З неба весну вже приніс.
Сонце єдине всім сяє,
Щастя несуть журавлі.
Браття, спинімось над краєм,
Не потонімо в імлі.
Рухне навіки між нами
Нерозуміння стіна.
Станьмо нарешті синами:
В нас Україна одна.
Не роздирайте! Благаю!
Досить! Спиніться на мить!
В нашім калиновім раю
Небо від гніву тремтить:
Крові! Вкраїнської крові
Прагне безжальний упир.
Скажемо «Ні!» і в любові
Руки з’єднаєм за мир.
Якби ж то почули!.. Та зараз Україну роздирають ті, які не мають нічого святого за душею. Це ганьба нації і таких треба позбавляти громадянства! Важкі часи настали для України... Але вірю, що Господь нас не покине.