Пожовтіле листя
падає невтішно
Вітер розгулявся,
хмари веде спішно
Хтось, із парасолею,
десь спішить, блукає
А хтось, вдома чай п'є,
справ уже немає
З кожним днем сірішає
небо із думками
З кожним днем жовтішають
берізки з дубками
Ця пора прекрасна
хоч сумна і мокра
Та дарує фарбами
теплоту пожовклу
Хоч малюєш краєвид
червоним та рижим
Осінь я люблю тебе!
І любов цю в серці
Назавжди залишу!