Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ОЛЬГА ШНУРЕНКО: Перемовчу, поплачу і забуду - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна, 15.11.2013 - 06:07
Гарно... Поплачу і забуду - це як про мене... От з перемовчу - ніяк не виходить! ))))
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я знаю, тому щодня слізьми не зловживаю Дякую за побажання Ірина Кохан, 17.10.2013 - 20:56
Пробачаючи людям,котрі нас образили чи якось скривдили,ми стаємо сильнішими! Олечко,дуже мудрі рядочки! Добра Вам! ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я завжди пробачаю, щоб звільнитися від образи, але більше таких людей до себе в душу не пускаю...Тобі також, ІРИНОЧКО, бажаю всього найкращого ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли писала ці рядочки, то в ушах звучали слова С. Єсеніна "Не жалею, не зову, не плачу. Всё пройдет как с белых яблонь дым..."
Наталя Данилюк, 17.10.2013 - 14:04
Чудова ідея! Ми самі ковалі свого щастя і наш настрій - в наших руках. Якщо ми хочемо бути щасливими і радіти життю, ніхто не зіпсує нам таких намірів.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я згадала, як колись цитувала тут на сайті такі слова: Я СОНЦЕ - Я БУДУ СВІТИТИ!
Наталя Данилюк, 17.10.2013 - 13:49
Це краще, аніж намагатися з'ясовувати стосунки і ще більше псувати собі нерви... Краще переболіти тишком-нишком і жити далі, як би образливо не було... Доля підкидає нам різних людей: одних для справжньої дружби і підтримки, інших для певних життєвих уроків, для гартування. Все це мусимо сприймати спокійно і виносити якісь висновки. А час усе розставить на свої місця.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як приємно спілкуватися з однодумцями. Я замислилася над цим словом і розумію його так, що суть думки у нас одна, тільки ми висловлюємо її різними словами, але суть не міняється...Як мені затишно стало у колі друзів, живу спокійно, не ниє серце і не йде кругом голова... У народних казках є вибір, куди і з ким піти, і, як правило, добро перемагає зло... Хочу створити для себе казкову країну і бути щасливою, як у дитинстві Любов Ігнатова, 17.10.2013 - 11:21
Перемовчу ...поплачу і забуду ...Хай через вічність болісних страждань, Я возведу -таки для захисту споруду Без сліз, без різних дум, німих питань ... Я теж мовчу, крадькома плачу і намагаюсь забути (не тільки в розлуці, а й від образ ...) ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми з тобою в цьому подібні, саме образу я мала на увазі, але розлука краще римувалася зі звуками Як добре, що ти мене розумієш... Особливо в твоєму експромті мені сподобався рядок про споруду для захисту - я вже дещо збудувала, щоб захистити себе від негативу - надоїло страждати від занадто прямолінійних "правдистів" і борців за "справедливість"... ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві, тому що цей вірш не про мене, скоріше для тих, хто сумує, коли їх залишають... Ці рядочки народилися після перегляду одного кінофільму сьогодні вночі перед ранком... Надія Таршин, 17.10.2013 - 10:26
Олю, прекрасні рядки. такі відверті і щирі. Перевірте тільки слово "підтримуюсь".
Оксана Пронюк, 17.10.2013 - 09:22
Щемливі рядки, крізь серце лягають.Перемовчу, поплачу і забуду, І осінь обірве моє незбутє, і впадуть сльози в розпростерті груди, І як летіти листом поміж люди? ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Переплакала і тільки-що написала більш радісні рядочки Дякую, Оксаночко, за експромт душевний! |
|
|