Василю з Пшонця, з вдячністю…
Повідаю Вам друзі щиро,
Про Українця, з А до Я,
Що служить Богу, прагне миру,
І вірить, Нація – сім’я.
Живе в гармонії із світом,
У крайній хаті край села,
Відкритий , щирий та привітний,
Та думкою – тверда скала.
Він не скоряється системі,
Хабарництва не терпить дух,
І тих , хто в лісорубній темі,
Готовий нищити, мов мух.
Він власник «Хатки на Канатці»,
Над нею Український стяг,
У ній я жив, немов в палаці,
Здавалось вдома, не в гостях.
Для чого Вам, усе це кажу?
Бо він доклав безліч зусиль,
Щоб зберегти природу нашу,
Простий, з під Тростяна, Василь.
