UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Яворський: Остання зупинка - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий, 24.08.2013 - 22:43
Тільки коли людина молода вона думає про смерть, як про щось романтичне, заспокійливе, надихаюче на приємні спогади минулого. Та коли наближається до смерті з віком починає її боятися, наче гнилої, вологої, непроглядно темної ями. І цей страх не надихає, не заспокоює, не викликає спогаді, це просто страх, захоплюючий усю твою сутність. Виникає лишень одне бажання - жити, жити як можна довше, хоч їще хвилинку,хоч мить, але жити.Ось ти кажеш нічого взяти, то візми любов, візьми дружбу, візьми віру, візьми мир, спокій, милість, прощення, повагу, щирість, радість життя, пізнання, щедрість... Це справжній скарб. Якщо тобі нічого взяти, то твоє життя було марним. Коли мандруєш чужими краями і повертаєшся додому, чи станеш тужити за цими краями? Туга за рідним домом, тож коли повертаєшся додому завжди радий, бо інакше твій дом деінде. Ось такий критичний вийшовв мене коментар. Пробач. 
Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тобі не потрібно просити пробачення, я адекватно сприймаю усі коментарі, в тому числі, критичні... пишучи цей вірш я не думав про смерть, як щось возвеличене, я взагалі про неї не думав... просто зобразив певним чином звичний для людей процес, адже із цим зустрічається кожен із нас... і боятися цього не має ані найменшого змісту, тому що страх не зможе обернути цей процес в іншу сторону... щодо нічого брати - я написав "Без жодних речей — просто нічого брати", акцентуючи увагу власне на речах, тобто таких собі матеріальних цінностях, які із собою Туди не візьмеш, ти ж написав про речі нематеріальні, швидше духовні... щодо мандрівки чужими краями знову не можу із тобою погодитися... усі ті нові місця, які відвідує людина і від перебування в яких отримує задоволення не можуть не викликати яскравих спогадів. як би не було добре вдома, а в гостях все ж таки ДОБРЕ!!! (це перефразовуючи усім відому фразу)... тим більше, що життя - це наша мандрівка, це не заробітчанство , коли вимушено їдеш в інші краї у пошуках кращої долі, життя - це наша доля, яку ми проживемо, спогад про яку залишимо Тут, і розповідь про яку візьмемо Туди... ось така у мене вийшла відповідь на твій коментар, таке собі роз'яснення щодо написаного мною твору задля кращого його усвідомлення... Дякую Тобі за твоє вдумливе читання усіх творів, ти не просто читаєш, а при цьому аналізуєш і пишеш Свою думку щодо прочитаного. це завжди цікаво. Дякую, друже!
Єгорова Олена Михайлівна, 23.08.2013 - 12:25
Не треба зупинки ні на хвилинку!!! Хай серце коханням палає до рідних та свого краю!!!  ???  !!!
Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
серце не знає зупинку, стукає знов невгамовно... і кожну вільну хвилинку хоче пізнати щось нове! щоб не стояти на місці, і поки рух цей триває, ловити й ширити вісті від яких радість проймає... може не завжди вдається, все рівно серденько щире, радить добру - хай ведеться, й люди живуть хай у мирі!!!    дякую! 
Ірина Кохан, 21.08.2013 - 23:27
Які глибокі роздуми! У кожного своя зупинка,і ніхто не знає,де вона,за яким рогом!
Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це, мабуть, добре, що не знає...  дякую Іро! 
Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
навряд чи до цього можна підготуватися, але неминучість цього усвідомлювати варто. дякую за відвідини.
Любов Ігнатова, 21.08.2013 - 15:02
аж мороз по шкірі ... так ...рано чи пізно, у кожного буде кінцева зупинка ...
Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так влаштований світ і від цього нікуди не подітися... але за кожним кінцем іде новий початок, та й взагалі дехто говорить, що це не кінець, а просто пересадка у іншому вимірі та образі...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
