Грала собі Юленька з лялькою в піску
Мама подарила їй іграшку таку…
Хлопчик Вітя бачив це і сказав: Мадам,
Дай мені погратися… потім я віддам…
Ой ти Вітя, Вітінька
Я тобі не дам…
В тебе штани дранії
Да і сам ти хам.
Грає в школі Юлечка з подругами в м΄яч
Ба яка ти кралечка, ти мене пробач…
Дай нам свого м΄ячика – буде нам футбол.
Дай же ми пограємось – вам забємо гол.
Ой ти Вітя, Вітінька
Я тобі не дам…
Руки в тебе ростуть з жопи,
Да і сам ти хам.
Ось повиростали вже… ігри не такі…
У Вітюші чешуться ще і кулаки..
Він уже не просить, а знімає сам,
Потім ще й чіпляється до різних мадам.
Двічі вже відсидів він… Вийшов і здурів
Юлю з апельсинами в місті ба зустрів.
Ах ти моя Юлечко, який в тебе джус,
Дай мені попробувать, бо тепер я туз!
Ой ти Вітя, Вітінька
Я тобі не дам…
Апельсин наколотий
Ти ж все той же хам.
Юля дівка видная – писана краса,
Можна їй позаздрити – скручена коса.
Вітя як уздрів це – дихать перестав,
Як яйцем підкошений – зразу ж і упав.
Став він нашу Юлечку жалібно просить:
Дай же мені косу ту трішки поносить…
Ой ти Вітя, Вітінька
Я тобі не дам…
Коси тобі не хватало?…
Ти ж все той же хам.
Розлютився Вітечка, розлютився вщент,
Я уже проффесор, я вже президент!
Я тобі згадаю газову трубу,
Та ще й того Пашу і ту ЄСУ.
Та ти ж мене зрадила з Путіним в Москві!
Посидиш ти кралечка в Харківській тюрмі!
Ой ти Вітя, Вітінька
Я тобі не дам…
Ти хоча і президент…
А все той же хам.
Як воно закінчиться і сам бог не зна,
Сидить бідна Юлечка у тюрмі одна…
Пройшло ціле літечко, отака напасть..
Але тому Вітечку… все одно не дасть.
Ой ти Вітя, Вітінька
Ти ж все той же хам.
Дай но тільки вийду я,
По рогам так дам…
