а давай крізь вікно
у людські серця стрілою
посмішкою
сумною
а давай крізь віки
полум'ям вогню інквізицій
де згорають єретики
а давай крізь війну
крізь зброю й потойбічні світи
а давай крізь середньовічні бали
і північні сніги
а давай помовчим
пошепки покричим
поріжем вени
стрибнемо зі скали
а давай крізь ліси
до тернів людської душі
а давай навтіки
від себе й монстрів в моїй голові
а давай на віки
хоча ні
