хоча ні

а  давай  крізь  вікно
у  людські  серця  стрілою
посмішкою
сумною
а  давай  крізь  віки
полум'ям  вогню  інквізицій
де  згорають  єретики
а  давай  крізь  війну
крізь  зброю  й  потойбічні  світи
а  давай  крізь  середньовічні  бали
і  північні  сніги
а  давай  помовчим
пошепки  покричим
поріжем  вени
стрибнемо  зі  скали
а  давай  крізь  ліси
до  тернів  людської  душі
а  давай  навтіки
від  себе  й  монстрів  в  моїй  голові
а  давай  на  віки
хоча  ні

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425983
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2013
автор: La Presse