Привела Весна на землю трьох синів,
Й наказала хлопцям працювати,
Перший – Березень розворушив сніги
Та на допомогу кликнув брата.
Квітень розтопив сніги на воду,
Щоб напились трави та дерева,
З розкішшю розфарбував природу,
І землі дав шати королеви.
Довго працював та заморився..
Травень – син Весни, що був найстарший
Надійшов, оглянув всі обійстя,
Всі садки та рушив далі в хащі..
В білу піну огорнув калину,
Розчесав берізкам довгі коси,
Збив пахущі трави мов перину,
Помастив їх у ранкові роси..
Ще додав він дужче жару сонцю..
Натомився та утер чоло..
Лагідно Весна всміхнулась хлопцям,
Й естафету Літо прийняло…
Дякую, друже!
Дякую!
Гарно таки гарно.
