Що в цій шкатулці?Я в ній сум збираю,
Я декілька ще сліз поставлю там.
Та спомини я не перебираю,
Вони десь розтеклися по рокам.
Навіщо сум?Щоби навчилась жити,
Щоб відрізняла щастя я в житті.
Щоб не навчилась долю розлюбити,
За нелюбов подякувать тобі.
Навіщо сум?Ти вкотре вже питаєш,
За що ці сльози?А,оця сльоза
Коли мене ти знову забуваєш,
Коли тобі листи писала я.
А ти не відповів,бо не читаєш,
А ця сльоза?Хтось вербу порубав.
А ця відколи?Літо пам"ятаєш?
Ти з днем народженням не привітав.
Навіщо сльози?Душу омивають,
Коли багато-можуть і втопить.
А ця відколи?Від садочка,знають
Лиш Ангели-не вміла я дружить.
Коли в садочку я казки гортала,
І так хотіла знати їх читать.
Тобі сама собі я наскладала,
Царівні вчилась сукню вишивать.
А ця?Коли собі сама клялася
Ніколи не старіти у душі,
Це років в п"ять...А ця звідки взялася?
Це вірші написала я сумні.
За цю питаєш?Це сльоза від щастя,
Бо знала я,що хтось мене любив.
Складу їх в скриню,хай мені насняться...
І ти хоча би в сни лиш заходив...
Мені дуже сподобався вірш. Може тому, що думка співпадає з моєю. Ми якось ніколи не можемо забути ті пролиті слізинки. Дякую, сонечко, за відкриту душу!
Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
