Криком я знищую небеса.
Такі прості слова.
Вони звучать ножем у грудях,
Старця вже ти не здивуєш.
Стукіт у вухах гостріші каміння,
Але чути змахи ударів смертю.
Двері повітр'я .
Я продовжую втечую.
Мажоркий акорд серця
Зупинив мій рух.
У роті смак кохання,
Що нагадує солодку каву.
Такий експеремент, запали вогні...
Нечутний постріл, запали хоч раз
Подаруй поцілунок палкої шахрайки,
Посмішку із келиха залиш на згадку
