Мури міцні у цієї фортеці,
В камені сила, Кам’янцем зветься,
Скільки історій зове у минуле, –
Урвище збоку, з каменю мури.
Тут побували поляки й татари,
Бились на мурах ось цих яничари,
Звали Аллаха із башт муедзини,
В темних льохах гартувалися вина.
Потім звільнилися землі подільські,
Ми тут живемо: не руські й не польські,
Це ж бо прадавня земля України:
Будьмо багаті і будьмо єдині!
Славимо ми Кармелюка й Богдана,
Слава Вкраїні, українцям шана!
