Зима була холодною й голодною,
Тож ледве дочекалися весни,
Аж ось уже в руці квасок,
До нього б хліба хоч малесенький шматок
І ріску солі!
В насолоді
Поїли б ми,
А так лиш заздрили худобі,
Що наїдалася трави.
Вже влітку як рясні сузір’я
Черешні стигли на деревах –
Вздовж вулиць, на межі і на подвір’ях
(нагадувалась доколгоспна ера).
Проте й до ягід треба хліба,
Авжеж нема без нього діла.
Отак і жили,
Замість мила
Жмут осоки,
До школи босоніж ходили
Покiль не вкрились кригою стежки.
А до села вже тьма ліпилась
Уповноважених пиявок
Й смоктала все, що залишилось
Після податків і поставок.
А щоби люди не скучали
Й не вдáлися до марнотратства,
То вечорами всі вивчали
„Марксизм й питання мовознавства ”.
