1947 рік

Зима  була  холодною  й  голодною,
Тож  ледве  дочекалися  весни,
Аж  ось  уже  в  руці  квасок,
До  нього  б  хліба  хоч  малесенький  шматок
І  ріску  солі!
В  насолоді
Поїли  б  ми,
А  так  лиш  заздрили  худобі,
Що  наїдалася  трави.

Вже  влітку  як  рясні  сузір’я
Черешні  стигли  на  деревах  –  
Вздовж  вулиць,  на  межі  і  на  подвір’ях
(нагадувалась  доколгоспна  ера).
Проте  й  до  ягід  треба  хліба,
Авжеж  нема  без  нього  діла.

Отак  і  жили,
Замість  мила
Жмут  осоки,
До  школи  босоніж  ходили
Покiль  не  вкрились  кригою  стежки.

А  до  села  вже  тьма  ліпилась
Уповноважених  пиявок
Й  смоктала  все,  що  залишилось
Після  податків  і  поставок.

А  щоби  люди  не  скучали
Й  не  вдáлися  до  марнотратства,
То  вечорами  всі  вивчали
„Марксизм  й  питання  мовознавства  ”.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388794
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2012
автор: ArkadiyGr