Пишу я просто й зрозуміло…
Як можу я іще писати?
Бува, «не в рифму», неуміло,
Бо хочеться усе сказати…
Багато вистраждано і відбуто;
Але, запИтань – не злічити.
Чим довше ти живеш відкрито,
Тим більш відчуто і відпито…
Чуття і відчуття…
Як воєдино це зібрати?
Кому віддати почуття,
Щоби чуття не мучили завзято?
Летить усе у небуття…
Ну, що ж? Так тому має бути;
Але, скажу вам: «Незабудьте,
Не все відлине в забуття!»…
То ж, не жалійте!
Тому – БУДЬТЕ!
Не бійтеся! І не забудьте! -
ВАС ТРЕБА ТУТ!..
(25.09. 2012 року).
