Ти – моя сутність, підсвідоме «Я»,
Іскристий промінь, те бентежне «Онто»,
Що збуджує серця до віри і життя,
І зводить у світи незбагненим польотом.
Ти – крізь, де простір, як повітря чи вода.
Уста твої – мій сон, а зір – чарівна сила.
Тендітно-ніжна ти, мов квітка золота,
Що сяє на весні над Придінцевим схилом.
Закохана в блакить, дівочно молода,
Серед зірок і мрій, десьв таїнствах Галактик
Душа твоя творить, страждає і рида.
Безрідний, там, де ти щасливим може стати.
Де ти – жага, любов, енергія добра,
Краса й гармонія долають гніт і грати.
