Любов згасає , мов сірник,
Який запалений в підвалі.
Мій погляд до згорання звик..
Збираю почуттів скрижалі.
Долонями вогонь ховаю,
Від хтивих і сирих вітрів!
Згорілі сірники тримаю,
Наступна книга - без листків.
В підвалі чахне Еустома..
Зникає мрій моїх заставка.
З’явилася сірчана кома,
І В’їлась в книгу, наче п’явка.
Стікає фарбами ікона.
На пальцях опік від вогню.
Усупереч усім законам -
Будь вічним полум’ям! Молю!
"Долонями вогонь ховаю,
Від хтивих і сирих вітрів!" гарно пишете, подобається манера! вірш легко читається, ритм не збивається...) і майстерно передані почуття
Sukhovilova відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую..... 
дякую Щиро!!!!!!!!! 
