Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Радченко: Гість (за мотивами А. Ахматової) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ tatapoli, 07.06.2012 - 23:55
Поважаю, Олю Вашу працездатність! Переклад, справа не з легких! Навіть не берусь судити! Інна Серьогіна, 07.06.2012 - 23:06
Олю, ти молодчинка! Творча робота має перш за все приносити насолоду власній душі! Щиро бажаю подальшої наснаги і задоволення від роботи
Анатолійович, 07.06.2012 - 22:30
И среди профессионалов попадаются разные по уровню, осмыслению, трактованию и удачности перевода. И среди аматоров часто есть талантливые переводчики, не просто слово в слово переводящие, а привносящие в перевод свою душу и видение. Честь им и хвала! Такая и наша Оля! А вообще - сколько людей, столько и вкусов и мнений... Моё мнение - Оля молодец! Но Борода прав - перстень, або обручка...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 07.06.2012 - 14:05
ШАНОВНА, БОРИСІВНА, Я ДОДАЛА ДОСЛІВНИЙ ПЕРЕКЛАД, ЩОБ ОЛЯ ДООПРАЦЮВАЛА СВІЙ ТВІР ЗА МОТИВАМИ І ЩОБ ВІН СТАВ БІЛЬШ ДОСКОНАЛИМ- ЦЕ ПО-ПЕРШЕ.ПО-ДРУГЕ, ПЕРЕКЛАД - ЦЕ ДУЖЕ ТОНКА СПРАВА І Я, НА ВАШОМУ МІСЦІ, СЛОВА "ПРОФЕСІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД" НЕ ВЖИВАЛА Б, ТОМУ ЩО І ОЛІН ВАРІАНТ І МІЙ - ЦЕ ВСЬОГО ЛИШЕ АМАТОРСЬКІ СПРОБИ... Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оля, прислухаюсь до всіх порад, обов"язково.Дякую.
Борисовна, 07.06.2012 - 13:29
Оля, браво! Очень хорошая, профессиональная работа! Порадовала! Ритмика четкая и суть передана безупречно.Для КОНСУЕЛО: в поэтическом переводе важно сохранить не подстрочник (дословность), а образность, мелоку, ритм, особый нерв произведения-оригинала. ИМХО... Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніна.Вчуся і мені це подобається.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 07.06.2012 - 13:09
НЕ ВТРИМАЛАСЯ, ДОДАМ СВІЙ ВАРІАНТ У вікна їдальні, все як раніше, Б'ється дрібний заметільний сніг, І сама я не стала іншою, А до мене приходив гість. Запитала: "Чого ти хочеш?". Він сказав: "За тобою в пекло піду". Я сміялася: "Ой, боюся наврочиш Нам обом, мабуть, спільну біду ". Але, руку суху піднявши, Він торкнувся квітів ніжніше: «Як цілують тебе, розкажеш? Розкажи, як цілуєш ти інших?» І дивилися очі так тьмяно, Він не зводив погляд з мого кільця, Жоден рух не зробили м‘язи Просвітлено-злого лиця. О, я знаю: його потреба - Напружено й пристрасно знати, Що йому вже нічого не треба, Нема сенсу мені відмовляти. АЛЕ І В ЦЬОМУ ВАРІАНТІ Є ОГРІХИ. ВСЕ, ЩО Я НАМАГАЛАСЯ ЗРОБИТИ, ЦЕ ЩОБ НЕ БУЛО РУСИЗМІВ І БУЛО ЯКНАЙБЛИЖЧЕ ДО ТЕКСТУ ОРИГІНАЛУ І ЩОБ РИМУВАННЯ БУЛО МИЛОЗВУЧНЕ... Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оля, прочитаю ще не один раз, щоб переосмислити свій варіант.Дякую, що читаєш.
|
|
|