Дешеві цигарки й глінтвейн,
розповіді про колишніх,
сповнені романтичних штампів -
Я знову розумію, що покохала тебе без лишнього пафосу
й без кави в ліжко і без ситних сніданків.
Без подорожей на дахи будинків,
сновигання новими ще не причесаними вулицями.
І якби мене назвали божевільною,
ти б пішов за мною, ставати божевільним і ближчим
на декілька подихів і занімілих рухів.
Про нас пишуть книги, ми завжди на останніх сторінках,
бо чимало таких людей, що люблять читати з кінця.
Нас малюють художники, зафарбовуючи в один колір
і штампують в газетах, на перших шпальтах -
але це типово писати про божевільних,
щоб уникати такого надалі.
Словом, я люблю тебе за твою вільність
чи вільнодумство чи божевільність…
І за приреченість спати в моїх обіймах -
таких гарячих і божевільних…
