Вчорашній день не вернути
Мені не забути твої руки
Ми шукали місце де нема нікого
Мені не забути стукіт серця твого…
Ми мріяли про тишу, й казкові сади
Мені не забути, розділені з тобою сни
Малювала контуром веселку, так жваво
Мені не забути, недопиту чашечку кави…
Кров як скажена, бурлила у жилах
Мені не забути, як життя моє освіжила
Вкривала полотна рядками злих формул
Мені не забути, як все перетворювала в норму…
Шила нитками, барвисті заграви
Мені не забути, те що ми мали
Пізнавали себе, в приємних тремтіннях
А тепер, минуле розгубило всі тіні…